Поезія України

Сучасна українська поезія


Всі записи з ТЕГом: Вірші про матір

Мамо моя рідна і єдина…

Мамо моя рідна і єдина,
Ластівко добра і теплоти,
Я для тебе був і є дитина,
І для мене найдорожча ти.

Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,

За здоров’я Богу помолюсь.

Скільки ти зазнала горя й муки
У своєму нелегкім житті!
Я цілую ці дбайливі руки,
Мозолисті, вмілі, золоті.

Приспів:
Хай поля-лани зерняться житом
І вруняться колосом без меж,
Скільки я на світі буду жити,
Ти в моєму серці не помреш!

Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
І чомусь ніяк не надивлюсь.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

З літер снується, в’яжеться слово…

З літер снується, в’яжеться слово.
Ми зі сповитку його всотали:
Мамина пісня, мамина мова
В душу добірним зерням упали.

І проростає тугим колоссям:
Дужі, мужні, зміцнює крила

Мамина пісня, мамина мова –
Ніжна, співуча – довіку мила.

Часом насниться знову і знову
Миле дитинство – чиста криниця,
Мамина пісня, мамина мова –
Світлим промінням в серці іскриться.

Завжди пригадуєм ми колискову,
Що вечорами вона співала –
Мамина пісня, мамині мова
Трунком мелодій нас чарувала.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Клен затужив, вколисаний вітрами…

Клен затужив, вколисаний вітрами,
На вишнях лист від горя закипів.
Останнє літо відпливло для мами,
Останній день для мами відгорів.

І ось… нема… Погасла, наче зірка,

Зів’яла, мов стебельце лободи.
І грядка в бур’янах без неї згіркла,
І смак природний втратили плоди.

І якось враз все смутком налилося,
І в щемоні будинок занімів.
Лиш чути тужний стогін стоголосий,
Та скорбний плач розгублених синів.

В тяжкі роки вона дітей ростила,
В полоні горя, голоду, нужди,
Недосипала, поралась-трудилась –
І ось… Пішла, навічно, назавжди…

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Пам’яті матері

Задивилась мати в далеч синю,
Біля обрію туман розтав.
Жевріє надія стріти сина,
Та дорога за селом пуста.

Відцвітає груша серед двору,
Спориші, мов килим – хто б стоптав?

Що з тобою, сину? Може, хворий?
Все хіба розкажеш у листах…

Заросла стежина в край дитинства –
Стежка та, що бігав босоніж…
Отчий дім тобі чому чужим став?
Що за справи дому важливіш?

Та згадай – стара сумує хата,
Зажуривсь поламаний поріг,
І ніхто не вміє так чекати,
І ніхто не вміє так прощати,
Як прощають рідні матері…

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Летять думки…

Летять думки
На мамине подвір’я,
Минуле знову
В пам’яті сплива.
А з неба сипле й сипле
Біле пір’я –
Вже зовсім біла
В мами голова.
Вишневий сад
Справля своє весілля,

Такий химерний
Снігопаду танок…
А з неба чисте-чисте
Срібло сіє
На скроні мамі,
Пада і не тане.
У мене день,
А в мами надвечір’я,
Стомились геть прудкі її літа…
Летить сніжок,
Мов голубине пір’я,
Наш тихий двір
Поволі заміта.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Моїй матері

Виглядай мене, мамо, із далеких доріг.
Знай, що пізно чи рано я вернусь на поріг.
Обійму міцно-міцно горем згорблений стан,
Задивлюсь в твої очі, розцілую вуста.
Жаль, що зцілить не зможу

Ран глибоких душі.
Про одне тебе прошу – ти себе бережи.
Виглядай мене, мамо, болем серце не край.
Я на крилах нестимусь у наш сонячний рай.
Через хащі і морок, перешкоди й біду –
Все здолаю, все зможу, а до тебе прийду.
Чебрецеве повітря, споришеві стежки,
Я до вас першим вітром прилечу навпрошки.
Чую пісню дитинства з дорогого села,
Звідкіля мене доля у світи повела.
В снах вже маряться квіти у дворі під вікном,
Добротою повиті й материнським теплом.
Оживе біла хата, скресне піснею гай,
Тільки б ти не хворіла… Вже лечу – зустрічай.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Хата мого тата

Після довгих мандрів по землі
Я на Батьківщину повертаю.
Бачу рідну хату вдалині
Й тихо собі серцем промовляю.

Приспів:
Здрастуй, рідна мамо, здрастуй, рідний тато,

Знов я разом з вами, знов у рідній хаті.
Хато моя, хато, рідна, не багата,
Тепла хата мами, хата мого тата.

І куди б життя не завело,
І де б не жив, а з думки не спадає
З дитинства миле мамине село
І хата батька, рідная, святая.

Приспів:

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Усе життя моє, весь час…

Усе життя моє, весь час,
З хвилини на хвилину
Я розмірковую про те,
Як повернуть людину до людини.
Як повернуть до матері дитя,
Як матір повернуть дитині.
Як так зробить, щоби життя

Було у радість, а не в гніт людині.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Молитва

Свята моя ненько, я вдячний Тобі,
Що в хаті тепленько і сіль є, і хліб,
За те, що ще можу свій хрест я нести,
О Матінко Божа, спаси і прости.
Твори, Богородице, рідному сину

Молитву за нас і за всю Україну,
Молитву нехитру, святу і просту,
Неси її, Сину Іісусу Христу.
Помилуй нас Боже, гріхи нам прости,
І дай нам ще сили в гріхах не зрости.
Свята наша Ненько, ми вдячні Тобі,
Що діток своїх Ти борониш в біді.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Така роса…

Така роса,

Така роса прозора…

Стрічаю сонце

В полі за селом,

Де квіти польові,

Неначе зорі,

Торкає вітер

Лагідним крилом.

Аж ось, проміння

Розпростерло руки

І спрагло п’є,

Спиває всю росу.

І враз, стріпнувшись,

Подались на луки,

А я додому

Сонечко несу.

А ще в село

Несу пучок волошок.

Ці квіти ніжні

Синьо-голубі –

Тобі, моя єдина

І хороша,

Найкраща в світі,

Матінко, тобі.

30.04.1988

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua