Осінь – пора високих дум – Таня Полуфанова

Настала осінь, й небо затягнула хмарами,
Укрила ліс червоно-золотими барвами.
То свище, то затихне вітерець.
Якийсь художник візьме олівець,
Сяде десь посеред парку,
Візьме чистий аркуш у руки
Й почне шедевр малювати.
Продовження

Прийшла неждано рання осінь…

Прийшла неждано рання осінь
Ліс запалав рудим вогнем.
Змарніла, згасла неба просинь
Й заплакала дрібним дощем.
Подув різкий північний вітер,
Загув, завив у проводах,
Наче шукає, де б подіти,
Все, що скопичив на дахах.
З дерев зрива останнє листя,
Несе по вулиці, кружляє,
Горобина лише в намисті,
А сукні вже зовсім не має.
Пташина в вирій відлетіла,
Прозорим став і гулким ліс,
Хати стоять осиротіло,
Туман над річкою повис.
Прийшла неждано рання осінь
Ліс запалав рудим вогнем.
Змарніла, згасла неба просинь
Й заплакала дрібним дощем.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.uа

«Я хочу літа»

Осінній дощ мені шепоче
Холодну пісню колискову,
А я ще холоду не хочу,
Я хочу літа знову й знову.

Там, де роки зозуля лічить,
Де соловей вночі співає
І хто кому здоров’я зичить
Ніхто не бачить і не знає.

Душа моя тепла ще просить,
Душа кохання ще бажає,
А на траві вже росна просідь
І дощ тепла не обіцяє.

Осінній дощ мені шепоче
Холодну пісню колискову,
А я ще холоду не хочу,
Тепла і літа хочу знову.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.uа

Засмагла пора вереснева…

Засмагла пора вереснева,
Рум’янцем наповнився сад,
Від яблук прогнулись дерева,
Під сонцем блищить виноград.
Херсон кавунами частує,
І степ ароматом п’янить,
В садах запах меду вирує
І сіль на лиманах горить.
Дитинство моє босоноге,
Я згадую часто тебе,
Той шлях, яким йшов я до Бога,
Той шлях, що до дому веде.
Ту хату, де я народився
Садок і матусю свою,
Дівчину, з якою зустрівся
І вперше сказав їй,-люблю.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.uа

Птахи у вирій відлітають…

Птахи у вирій відлітають,
Земля прощається з теплом,
Своє вбрання дуби скидають,
Туман гуляє за селом.
Подув сирий, холодний вітер,
Шумлять пожухлі комиші,
Осінній вітер гонить літо –
Печаль на серці і в душі.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Забарилося бабине літо…

Забарилося бабине літо,
Жовте листя на землю летить,
Небо хмарами сірими вкрите,
Ліс спустошений сумно шумить.
Де ж поділось ти, бабине літо,
Заблукало в осінній імлі,
Ждуть тебе і старенькі, і діти,
Всі чекають тепла на землі.
Повертайся до нас, тепле літо,
Привітай своїх діток теплом,
Хай ласкаво всім сонечко світить
Над містами й над кожним селом.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

В примовклий сад відчинено вікно…

В примовклий сад відчинено вікно.
В сумного серпня шелести останні.
Замріявсь дуб у білім кімоно,
Полатаному клаптями туману.
Обабіч нього стихлі ясени
В досвітній сон занурені по горло.
В незайманість цієї білизни
Найпершу позолоту ронять гордо.
Лише повільно із долин печаль
Повзе угору із туманом срібним,
Бо вже з небес сумні дощі мрячать,
Розсипавшись над світлом дрібно-дрібно.
Неначе у знайомому кіно,
Я жду на щось далеке, призабуте.
… В примовклий сад відчинено вікно.
І вітру шум. І шелестіння рути.

Автор: Микола Станович; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Відлітає листя

Відцвіли веселки променисті
На сяйного літечка крилі,
За птахами відлітає листя,
Синій камінь неба у намисті
Золотої осені, як лід,
Інеєм світанки трави студять,
Та душі остуда не займа.
Полуднева просинь день голубить
І надій вітрило підійма.

Автор: Степан Алич; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua