Поезія України

Сучасна українська поезія


Всі записи з ТЕГом: Вірші про політику

Левко Бідний – МІНЯЄМ ВЛАДУ НА СВОЇХ

МІНЯЄМ ВЛАДУ НА СВОЇХ

Сонце світить ,та не гріє,
Душі наші замерза.
Чи ви зовсім вже здуріли.
Чи у вас вже розуму нема?
(більше…)

Левко Бідний – Г А З О В А В І Й Н А.

Г А З О В А В І Й Н А.

Іде війна в нас політична,
Газпром ламає Нафтогаз.
Вже ситуація критична,
Чи буде в нас російський газ?
(більше…)

Левко Бідний – КОМУ ГОЛОС СВІЙ ВІДДАТИ.

КОМУ ГОЛОС СВІЙ ВІДДАТИ.

Чому народ наш обікрали,
Злодюги , олігархи й багачі?
Чому себе тоді не захищали,
Вони ж все крали не вночі?
(більше…)

Левко Бідний – УКРАЇНО , ОЦЕ ТВОЇ ДІТИ.

УКРАЇНО , ОЦЕ ТВОЇ ДІТИ.

(На події , що відбуваються навколо Верховної Ради 6-го скликання)

Україно , оце твої діти,
Яким дарувала життя і квіти.
Колись грабувала тебе шляхта,

Тепер грабують власні діти.
(більше…)

Левко Бідний – УКРАЇНО МОЯ,ТИ ВСТАЄШ ІЗ КОЛІН

УКРАЇНО МОЯ,ТИ ВСТАЄШ ІЗ КОЛІН

(Присвячую помаранчевій революції 2004-2005рр)

Надворі сніг, все замело,
Хоча, осінній день на дворі.
Настала ніч і вимерло село,
Гойда неначе човен в морі.

А в човні тім життя було,
Таке тяжке, таке сумне.
Неначе сон воно пройшло,
А нове, скоро чи настане?!
(більше…)

Бывший в употреблении (стих В. М. Литвину)

Литвин как был, так и остался,
В телеге пятым колесом,
Сам по себе в дерьме болтался,
Ни с кем не пел он в унисон.
Он часто ходит на тусовки,
И там он тело среди тел,
Он любит посещать массовки,

(більше…)

Правительство Януковича (Стих «времен» Януковича премьер-министра)

Древесина, одна древесина,
Здесь берёза, ольха и осина,
За дубовым столом видим дуба,
Он ведёт заседание клуба,
Нет, не клуба, верней кабинета,
Но не сущая разница эта,

Здесь мы видим весёлых, находчивых,
Но не слышим речей мы доходчивых,
Все сидят, но сидят в позах странных,
Нет министра лишь дел иностранных,
(більше…)

Историю бессмысленно винить

Страною правит каждый как умеет,
И власть ушедшую нам поругать не лень,
Но всяк медаль две стороны имеет,
Лишь после ночи наступает день.

Какую бы мы власть не выбирали,

Она цинична по своей природе,
Если при той в застенках умирали,
При этой вымираем на свободе.

Но если та показывала рвение,
Рекорды ставя в смерти и в трудах,
То эта вызывает изумление:
Страна и люди тают на глазах.

Сейчас историю спешат переписать,
И всё, что было в прошлом очернить,
Не рано ли, ведь нечем козырять,
Народу ведь не стало легче жить.

Друзья, историю бессмысленно винить,
Кто лыс в ней был, а кто ходил с усами,
Вас в шароварах нам за что любить?
Подумайте, и всё поймёте сами.

Вы, колбасой дешёвой попрекая,
Той, что кормила нас плохая власть,
И поедом народ свой поедая,
Успели всё разграбить и раскрасть.

Теперь вы «кормите» нас очень дорогою,
Без мяса и без запаха порой,
А сами то питаетесь какою,
И кавой запиваете какой?

И тех и вас народ ведь выбирал,
По поведенью ставя ему двойку,
Припомни, кто ему обет давал?
Так почему мы снова на помойке?

История поспешности не любит,
Мне кажется не вам давать оценки,
Возможно, что она вас и полюбит,
Вполне возможно, что поставит к стенке.

Автор: Илья Чернов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

В шахи грають падишахи…

В шахи грають падишахи.
Коні, тури і слони…
Пішаки… Ну, словом, шахи.
Королі – ото вони.
Гра азартна, дика, люта,
бо на рівні йде владик.
Тільки слово «шах» почути –

з шахівниці смертний крик.
Не з дубів різьблені лиця –
люди там стоять живі.
Й не дощана шахівниця –
поле смерті у крові.
Від Євфрату й до Євфрату,
там, де людство світ творив,
брат вбива такого ж брата
задля шахової гри.
Вже упав останній лицар:
коні впали, й пішаки,
й королі – на шахівниці
падишахські двійники.
А гравці у позолоті
чи сховалися за мур,
чи у небі в вертольоті
шлють загін нових фігур.

Автор: Анатолій Таран; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

У всіх революцій обличча одне…

У всіх революцій обличча одне:
Важкі гаманці і тугі,
Корито теж саме – що було, те й є,
От тільки-но свині другі.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua