Весна

Пришла весна. Как сладостно
Глядеть на божий свет!
И птички все как радостно
Поют весне привет!
Тогда цветут огромные
Леса, сады кругом;
Тогда луга зеленые
Пестреются ковром.
Тогда в полях становится
Роскошней, веселей,
И всяк тогда готовится
Пахать среди полей.
Тогда и розы скромные
Красуются в кустах,
И бабочки проворные
Порхают на цветах.
И воздух благотворнее,
И день тогда светлей,
Дышать тогда свободнее
И мыслить веселей!

1845

Автор: Леонід Глібов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Осень

Холодная осень настала –
И ветер бушует в лесах,
И зелень с деревьев опала,
И грустно в обширных полях.

Прекрасные розы завяли, –
Красавицы славных садов,-
И птички уж петь перестали,
Бояся холодных ветров.

Луга не пестреют цветами,
Хоть плещет холодный ручей;
Не ходит пастух со стадами,
С подругой-свирелью своей.

Все птицы, наш край оставляя,
За море пускаются вдаль.
И, криком поля оглашая,
Наводят на душу печаль.

1845

Автор: Леонід Глібов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Мальви

Буяють цвітом край дороги,
Рожево-жовтим, ніжно-голубим
Сором’язливі діви-недотроги
Й чарують всіх цвітінням неземним.
Ні, не кричать, не лізуть у букети,
В садках не приживаються ніяк:
Вони ростуть і квітнуть серед степу
І шлях мандруючим вказують як маяк.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

На лугах, де колишуться трави…

На лугах, де колишуться трави,
Цілий день метушня і забави.
Все під сонцем радіє і грає,
Про кохання всяк пісню співає.
Про кохання до сонця, до літа,
Про кохання, що серцем зігріте,
Про кохання до трав, до землі,
Посилаю всім пісні свої.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Схиляється літо на осінь…

Схиляється літо на осінь,
Цвіте різнобарвна жоржина.
Духмяне повітря покосів,
Плодами частує ожина.
Ще високо сонце й спекотно,
Ще ливні і грози бушують,
І ластівки ще безтурботно
У синьому небі вирують.
Та котиться літо до Спасу,
У яблук боки червоніють,
Скрізь мова про кількість запасу,
Що скоро озимину сіять.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Бабине літо

Після щирого теплого літа,
Раптом холодом осінь лякає.
Дує вітром колючим сердито,
Жовте листя в обличчя кидає.
Та не надовго холод і вітер,
Перша осінь швиденько минає,
Ще нас радують кольором квіти,
З неба сонечко ще припікає.
Ліс вкривається осені цвітом,
Павутиння в повітрі літає:
Це прийшло до нас “Бабине літо”,
І останнім теплом зігріває.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Похолодало, білі роси…

Похолодало, білі роси
Упали густо на покоси.
Туман холодний лиже руки,
В осіннім лісі дятел стука:
Тук-тук, тук-тук, тук-тук лунає –
Про що той стук, ніхто не знає.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Пожовклим листям грає прохолода…

Пожовклим листям грає прохолода,
В рожевім зблиску вечір в ніч пірна,
По пояс очерет забрів в болото,
Німіє все й до ранку не зрина.

Туман повільно луки застеляє
Та сріблом віддзеркалює ріка,
Де з краю в край легенька хвиля грає
При місяці, мов риб’яча луска.

Я п’ю красу, затамувавши подих,
Милуюся, схвильований до сліз.
В душі моїй струмує тихий подив
Перед красою рідної землі.

Та біль у серці, наче після драми,
Так шпигоне, що видавить сльозу,
Мастилом, хімікатом, бур’янами
Ми знищуєм святу оцю красу.

Чи ж сгине все: дерева, ріки, пляжі,
Невже природу не врятуєм ми?
І що про нас тоді онуки скажуть,
І хто нас називатиме людьми?!

2.12.1989

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Загубилось в долині село

Загубилось в долині село,
Закрохмалене в бархатний іній.
По шибки у сніги забрело
І туманіє в млі надвечірній.

Над покрівлями стелиться дим,
Сіре небо насупило брови.
На відлигу це все – так і жди,
Починають темніти діброви.

Мов орган, тепловозний гудок
Десь далеко за лісом, за ставом
Проспівав якусь мить і замовк –
А луна все не тане й не тане.

Галасує довкіл вороння,
Будить гамором лапи заснулі.
Закрохмалений бархат злиняв –
На весну, на весну повернуло.

1.04.1989

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua