Поезія України

Сучасна українська поезія


Всі записи з ТЕГом: Вірші про природу

У глибині душі і світло, й легко…

У глибині душі і світло, й легко,
Ще ні від кого не ховав думки.
Я був би від життя такий далекий,
Якби не знав, що колють будяки…

Якби не знав, що добре, що погано,
Якби боявся я вітрів і злив,

Якби мене і сумніви, й вагання
Ген-ген за видноколом обійшли.

Якби я не вдихав нектар повітря,
Настояний на ароматі трав:
Я чесно всім признаюся – повірте,
Я б ходячи життя своє проспав.

І я душею хочу все сприйняти:
Стеблину, гілку, грудочку ріллі,
У тім краю, де народила мати,
Де весну й осінь кличуть журавлі.

Життя буя, летять ключем лелеки…
Зникають, наче цяточки в імлі.
Нехай летять у край чужий, далекий,
А я приріс до рідної землі.

21.03.1987

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Тече річенька-невеличенька…

Тече річенька-невеличенька
В Ворсклу й далі все до Дніпра.
Проти сонечка в ній водиченька
Світлом міниться, сріблом гра.

Тече річенька дні і ніченьки,
Вній вода жива – не проста.

Цяя річенька-мальовниченька
Молодими нас пам’ята.

З Дніпром річенька-чарівниченька
В Чорне море десь упада,
В хвилях грається, усміхається
І коломацькая вода.

13.12.1986

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Спалахнула осінь…

Спалахнула осінь
Барвами палітри,
В полум’я-наряди
Вбралися сади.
П’ем на повні груди
Трункове повітря,
І милують погляд
Осені плоди.

І куди не глянеш –
Золото червоне,

Бабиного літа
Срібна в’ється нить.
Зранку і до ночі
Кришталевим дзвоном
Листя тополине
Під вікном дзвенить.

Холодіє небо –
Не шкодуй, не треба:
Ми з тобою поруч,
Будем день за днем.
Ми тепло і мрію,
Щирість і надію
До нового літа,
Друже, збережем.

6.09.1986

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Молотить ціпом дощ зернистий…

Молотить ціпом дощ зернистй,
Б’є горошинами в шибки.
Приходить осінь падолистом,
Міняє воза на санки.

Шумлять дощевопружні струни,
Їх звуки всотує земля,
В озимини зеленім вруні

Сховався вітер – не гуля.

І заколисана, сповита
Землиця наша тихо спить,
Щоб урожайним бути літу,
Їй так потрібно відпочить.

Що ж, відпочинь, безкрая ниво, –
Аж до наступної весни,
Нехай тобі і в сніг і в зливи
Щасливі, щедрі сняться сни.

4.10.1986

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Наді мною небо фіалкове…

Наді мною небо фіалкове
Сонячне проміння розсипає,
У спокійній задумі діброви
Спів пташиний в коси заплітають.

І стою замріяно-бентежний,
І милуюсь – погляд не відвести:

В’ється, мов дівоча стрічка, стежка,
Над ставком – веселки перевесло.

Горнуться до ніг високі трави,
Солов’їний спів у вись злітає.
Заблукав у лісі місяць травень,
У беріз дороги запитає.

Бережіть красу природи, люди –
Вчить вона і мріять, і любить, –
Хай і наших внуків тішить буде
Зелень трав під небом голубим.

26.04.1986

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Трава іскриться росами…

Трава іскриться

Росами.

Співа, дзвенить

Коса.

Іду поміж

Покосами –

Яка земна

Краса!

Чому так серцю

Весело?

Іду, не йду –

Пливу,

Так на душі

Піднесено –

Це в сні

Чи наяву?

Іду і прислухаюся

До серденька

Биття.

У що я так закоханий?

В природу

І в життя.

1.07.1986

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua