Проснулась сонечко та підпалило небо,
без аргументів пройденого дня.
Огранело смарагди й діаманти…
Землянин, нам з тобою повезло.
Нас балують, дарують плоди моря.
Гірські масиви мудрість бережуть.
В лісах, ти можеш в мить відчути сміх і горе.
Які овіковічив дуб та баобабове зерно.
Продовження
Цікаво часто споглядати,
За тим як змінюється світ.
Як вчора часто ми сміялись,
Сьогодні настрій впав до ніг.
Продовження
Чому ви погоджуєтесь на менше?
Чому ви себе не поважаєте?
А потім в один голос волаєте.
Ви ж, навіть, не живете
Просто існуєте.
Продовження
Пливуть рядки якогось вірша,
Вербуючи у свій полон.
Люблю, коли навколо тиша.
І коли сам! Як Робізон.
Продовження
І всім привіт, привіт, привіт
Я народився вже на світ!!!
І от, пішов я у життя.
І день і ніч, і ніч і день,
Ти все ідеш, ідеш, ідеш.
А зорі падають з небес.
І от, твоя отам летить –
Ще мить… І от прийшов.
І я, досяг уже мети,
Далі нема куди іти.
Продовження
Ми всі колись, кудись летим,
“Адже вогонь горить. Дивись! Он там!”
Хоча насправді бачимо лиш дим-
Оману обнадієним очам.
Продовження
Серце чи розум?! Життя, мов колиска.
Хтось пісні співає про безмежну любов,
Дивишся вдаль, а підходиш, – так близько
І минуле позаду, так знову і знов.
Продовження
День у день я бачу сотні лиць.
Навколо похмурі незнайомі люди…
Блукаючи вулицями столиці,
Я думаю про те, що є, і що ще буде…
Продовження
Я не янгол, бо важко ним у цьому світі бути.
Хоч і хотілося б, але це нереально,
Суспільства тиск не дасть спокійно жити,
У більшості свідомість аморальна.
Продовження
Живу у вакуумі своїх нездійсненних бажань,
Нереалізованих амбіцій і від цього страждань.
Даремно. Життя – це суєта в будні
і відпочинок у свята й вихідні. Тут мрії марні.
Продовження