Поезія України

Сучасна українська поезія


Всі записи з ТЕГом: Вірші про весну

Хоч на скронях і зима…

Хоч на скронях і зима,
Та в серці ще весна дзвенить,
І як натягнута струна
Життя моє бринить.
З’явилися перші ознаки весни,
Це під стріхою бурульки рясні,
Стрункими повисли рядками

І небо веселе над нами.
Сніги ще лежать на землі
І хащі в зимовій імлі.
Зима нам в обличчя кидає погрози
І посилає жорстокі морози,
Та сонце весняні пісні нам співає
І як матуся всіх нас зігріває.
Затенькали весело в лісі синиці,
Ялинкам під снігом, ще солодко спиться,
Ще лютий лютує, реве завірюха,
Та березень в небі співає, послухай;
Послухай, бурулька під стріхою плаче,
Як березень зайчиком сонячним скаче.
Скінчилась зима, геть пішли її сни,
З’явилися перші ознаки весни.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.uа

Весна людськості

І знов весна, знов жайворонки в полі, –
А з кожною весною ближче нам
До того, що ми звемо майбуттям, –
До свята серця, розуму і волі.

Берези й клени, ще недавно голі,

Стоять, зеленим маючи гіллям,
Зелена рунь, на радість сіячам
Вздовж залізничних веселиться колій.

Стрункі дівчата в одягах легких
Перлово-ніжний розсипають сміх,
Як пісні, все віддаючи роботі.

Сьогодні груша розцвіла рясна,
І в веснянім я чую повороті:
Іде, надходить людськості весна!

Автор: Максим Рильский; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Пліть

Уже вишневі зацвіли сади –
І сніг пахучий падає на воду,
Пригріті теплим променем зі сходу,
Бабки прозорі лізуть із води*.

На очерет, на півгнилу колоду
Чіпляються янтарні їх ряди.

Збирай лишень добро те і клади
У свій кашкет, як це ведеться зроду.

Нехай лоскочуть голову – дарма!
Зате на світі кращої нема,
Нема вірнішої, як ця нажива!**

Лише махнула вудлищем рука –
І поплавець, як блискавка, зника:
Не зна вагань краснопір пожадлива.

Автор: Максим Рильский; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Зерня

Як попрощається з землею грім
До березня, до голубої днини,
Ходімо в поле,
В полечко ходім,
Де зоряні згубилися стежини.
І подивуймося, коли мале зерня
Народить таїну, що стиглим стане хлібом.

Стріляє в небо, ніби променя,
Над нивою,
Над обрієм,
Над світом.

Гойдати буде вітер, бити грім,
Та наступу зернини – не збороти.
Ходімо в поле, в полечко ходім,
Щоб причаститись радістю роботи.

Автор: Микола Федунець; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Туман над лугом проплива…

Туман над лугом проплива,
Волочить пасма білі,
Як у кульбаби голова,
Як взимку заметілі.
І оживають береги
За далиною далі,
І світ вже бачиться другий:
Без горя і печалі.

І туга, що обволокла
Разючі душу й серце,
З туманом в простір попливла
За обріїв озерця.
І диха спокоєм земля,
Зникають білі плями,
Парує ялова рілля –
Туман побрів полями.
Квітує зелень лугова
Від краю ф до краю,
Усе довкола ожива
В весняному розмаї.

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Майское утро

Горит восток. И утро мая,
Прохладной негой навевая,
На землю тихую глядит.
И распевают птичек хоры,
И зеленеют лес и горы,
И ручеек вдали журчит.
Цветы листочки раскрывают

И ароматом наполняют
Прохладный воздух на полях.
Благоуханные лилеи
И живописные аллеи
Тогда красуются в садах.
И вид природы благодатной
Красуясь тайной непонятной,
Невольно радует сердца.
Тогда глядишь – не наглядишься,
Тогда душою веселишься,
Хваля всевышнего творца.

1845

Автор: Леонід Глібов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua