Моя царівна

Тобі одній, уявлена царівно,
Тобі одній дзвенять мої пісні;
Тобі одній в моєму храмі дивно
Пливуть молитви і горять огні.

Моє життя веде мене нерівно –
То на вершини, то в яри страшні, –
Та скрізь душа співає переливно
Про очі безтілесні і ясні.

У городі, де грають струни п’яні,
Де вічний шум, де вічна суєта,
Несу в душі слова твої незнані.

І серед поля, на яснім світанні,
Коли ще сном охоплені жита, –
Душа тебе, тебе одну віта.

Автор: Максим Рильский; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Вірність

Лице, де осінь тінню налягла,
Одбилося в безмовному затоні,
І очі звідти глянули безсонні,
І скорбна тиша старого чола.

Здалека чути переплеск весла,
Падуть листки, пожовклі і червоні,
І тихо плинуть по холоднім лоні
Туди, куди і молодість пішла.

Знайшов собі він з чорними бровами
Дівчиноньку – нову весну знайшов
І зник навік за горами й долами…

Зів’яла рунь, минулася любов…
Чиє весло там крає синє поле?
Вернувся? Ні! Не покидав ніколи!

Автор: Максим Рильский; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua