Колись по чиїйсь душі продиралися легіони,
зліталися в одностайний безжальний крик.
Розчавлювали і топтали хиткі кордони…
І якось зненацька той лемент усе ж таки зник.
Сліди лише їх борозною вкривали підлогу,
і регіт відлунням звучав засмальцьованих стін. Продовження
Збірники віршів
Вірші від Ольга Сумна
«Тоді працювала я тяжко…»
Тоді працювала я тяжко,
Майже не покладаючи рук.
Хотіла стати на правильну стежку,
Вивчала до іспитів різних наук.
Продовження
Збірка віршів від Вікторія Веретюк
Сила кохання
Пригорни моє відчайдушно,
Розтопися у моїх очах,
Моя гострота радше в душу
Ладна знищити море відваг.
Нівелюй мої рамки й кордони,
І дійдемо ми пішки Парижа,
Будем тішитись вежі і людям,
Котрі щирі, бо просто так треба.
Летимо ми на крилах кохання,
Бо літак, звісно, завше не нам,
В ньому скажеш нещирі зізнання,
А в польоті усміхнено так.
Продовження
Віршій від Сергія Пташника
Не сумуй.
Не сумуй, все буде добре.
Не розлий вода нам долі,
Що стоять, як дві тополі
На однім життєвім полі.
Вір завжди, що біль минеться,
Із пітьми зійде світанок…
Я зустріну в тебе ранок.
Вдінеш на чоло серпанок.
До плеча щока торкнулась…
Вся в обіхмах…Теплий подих…
Ми пливем в життєвих водах
І зійшла з душі негода.
Продовження
Вірші від Файна Торрі
Осінній спогад
Пам’ятаю те листя попід ногами,
Лавку дубову, рідні тумани,
Бездоганні пейзажі мило дощами,
Серце щеміло, щастя незнане.
Продовження
Вірші Юрія Доліньского. Друга збірка.
Людмила Салтан.
Вона пише всіляку прозу,
І заразом малює картини!
Коли отримує натхнення дозу,
То світлішою стає днина.
Вона використовує його сповна,
Здавалося б в таких різних захопленнях!
Але ж така вона не одна,
Обдарована Богом у протилежних творчостях.
Продовження
Вірші від Людмили Маренко
«Осіння сповідь»
Вже осінь, листя облітає,
така чудова тишина.
Красива жінка, незаміжня,
сидить у скверику одна.
А тут колись весна буяла,
магнолія навкруг цвіла
і її серце зігрівала –
вона закохана була.
Це тут вони колись зустрілись,
удвох ходили по росі
і їм здавалось ніби зорі
до ніг попадали усі.
Продовження
Вірші Юрія Долінського
Все ніяк не можу.
Я хочу цьому світу сказати щось важливе,
Та все ніяк не можу це зробити!
І те моє відверте і сміливе,
Чомусь безсиле потрібну думку відкрити.
Продовження
Вірші від Андрія Бондаренко
Мій рідний край…
Мій рідний край, моє життя,
Берези, клени, чисті ріки…
Безмежна, первісна краса
Я не забуду це вовіки.
Продовження
Вірші від Михайла Невідомського
Твоє життя
Твоє життя – коротка мить;
болить, помреш, переболить….
Усі досягнення і цілі
знайдуть майбутні у могилі….
Твоє життя – коротка мить;
ти пробуєш його прожить
точніше, по чужим слідам
ідти туди, де славлять спам….
Який у тебе там є графік?
Застряг в кущах старенький «Рафік»…
Тобі бажають щастя ніби,
коли ти їх вдягаєш німби…
А там Ісус пішов на хрест…
Пішов, бо то його протест…
Хоч раз подумай ширше, друже,
і відшукай у тілі душу…
Продовження