ТИ – Неля Кінзерська

Ніжний, як вечір,
Що без образи
Спить на гірських плаях.
Думала: разом
До панахиди

Будемо ти і я.
Де ти? Немає.
В березень інший
Пливе журавлиний клин.

Де ми ходили,
Не квіти вродили,
Виріс гіркий полин.
За журавлями

Навіть у січні
Мчала б негоді на зло…
Нас роз’єднати
На віки вічні

Господу треба було.
Щоб народились
І виросли діти,

Щоб в березні інші -клин.
Щоб дожидати, коли край стежки
Перецвіте полин.

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)