Летять роки і дні, і ночі,
Години – ніби одна мить,
Твої прекрасні карі очі,
В мене в душі усе тремтить.
Твої уста п’янкі та ніжні,
Так ніби з келиха вино,
Такі солодкі поцілунки,
Я полюбила вже давно!
Твої обійми найніжніші,
Що шовком по мені пливуть,
Я так радію, мов дитина,
Яку щосили обіймуть…
З тобою не страшне нічого,
Я ніби в затінку від бід…
Я всім кажу: ” знайшла такого –
Його не можна не любить”
Твої прекрасні карі очі…
Я в них тону. Я в них пливу,
В твоїх обіймах я щоночі,
Я дякую, що я люблю…
16.05.2019
Автор:Софія Яценко