У глибині душі і світло, й легко…

У глибині душі і світло, й легко,
Ще ні від кого не ховав думки.
Я був би від життя такий далекий,
Якби не знав, що колють будяки…

Якби не знав, що добре, що погано,
Якби боявся я вітрів і злив,
Якби мене і сумніви, й вагання
Ген-ген за видноколом обійшли.

Якби я не вдихав нектар повітря,
Настояний на ароматі трав:
Я чесно всім признаюся – повірте,
Я б ходячи життя своє проспав.

І я душею хочу все сприйняти:
Стеблину, гілку, грудочку ріллі,
У тім краю, де народила мати,
Де весну й осінь кличуть журавлі.

Життя буя, летять ключем лелеки…
Зникають, наче цяточки в імлі.
Нехай летять у край чужий, далекий,
А я приріс до рідної землі.

21.03.1987

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)