Вірші від Людмили Маренко

«Осіння сповідь»

Вже осінь, листя облітає,
така чудова тишина.
Красива жінка, незаміжня,
сидить у скверику одна.

А тут колись весна буяла,
магнолія навкруг цвіла
і її серце зігрівала –
вона закохана була.
Це тут вони колись зустрілись,
удвох ходили по росі
і їм здавалось ніби зорі
до ніг попадали усі.

Усе було таке рожеве,
кружляла навкруги земля.
Здавалося, що в цілім світі,
існують тільки «ти та я».

Він дарував їй ніжні квіти
та говорив палкі слова,
від щастя билося у грудях,
що аж кружляла голова.

Та все так швидко пролетіло,
уже й на скронях сивина.
Красива жінка незаміжня,
сидить у скверику одна…

«Пізнє каяття»

У мальовничому куточку,
біля ставочка край села,
стояла хатка в холодочку,
де мама з сином там жила.

Та виріс син такий став красень
та й мама вже не молода
і вилетів він у дорогу,
із материнського гнізда.

І ось він вже у ресторані,
жінки, цигарки та вино.
Забув він про своє містечко,
про маму вже забув давно.
Та раптом в серці щось кольнуло
і син поїхав у село.
А там, ні хатки, ні садочку,
все снігом білим замело.

Побіг він швидко по стежці:
ось річка, і поле, і ліс.
Прибіг до святого горбочка, що мокрим вже мохом поріс.
Упав і кричав: «Прости, мамо!
За блуд, за безпутнє життя».
І сльози котилися градом,
то сльози були каяття.

Я хочу сказати всім дітям –
шануйте батьків та любіть,
бо роки летять дуже швидко,
щоб вам не прийшлося жаліть..

«Материнська стежка»

Не забувайте, де ви народились
та не цурайтесь рідного села.
Не забувайте материнську стежку,
якою в світ вас мама повела.

Ви нею перший раз пішли до школи,
несли портфель, пенал та олівці
і мама вас завжди оберігала,
тримала міцно у своїй руці.

Та ось ви вже красуня, наречена
і знову стежкою проходите удвох
і мама вас благословляє,
щоб у житті завжди був з вами Бог.

Життя бурлить, його не зупинити.
Такий прекрасний та чудовий світ!
Нам хочеться ще жити, жити й жити
й не рахувати пройдених вже літ.

І ось уже сім’я , кар‘єра, бізнес,
куди б дорога вас не повела,
не забувайте материнську стежку,
якою в світ вас мама повела…

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)