Вірші від Михайла Невідомського

Твоє життя

Твоє життя – коротка мить;
болить, помреш, переболить….
Усі досягнення і цілі
знайдуть майбутні у могилі….

Твоє життя – коротка мить;
ти пробуєш його прожить
точніше, по чужим слідам
ідти туди, де славлять спам….

Який у тебе там є графік?
Застряг в кущах старенький «Рафік»…
Тобі бажають щастя ніби,
коли ти їх вдягаєш німби…

А там Ісус пішов на хрест…
Пішов, бо то його протест…
Хоч раз подумай ширше, друже,
і відшукай у тілі душу…

Вона

Вона десь існує –
Сидить і сумує.
П’є чай з бергамотом
І дивиться фото.
Звичайна для всіх,
А для мене незвична,
Дівчина-біль,
Любить літо і тишу.
Люди проходять,
Її не помітять,
З таких непомітних
І робиться вітер,
Який цьому світу
Дарує надію –
Вона десь існує
І я в неї вірю…

Весна, якої не було

паралізована весна,
горять ліси, іде війна,
стоять автобуси в депо,
у вікна заглядає зло

все менше їжі на столах,
все менше сенсу у словах,
під маски сховані роти
і ми уже немов кроти

нас поділили по сортах,
керує нами злість і страх,
ми розбиваємось, як скло,
весна, якої не було

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)