Вірші від Вікторії Веретюк

Стереотипи

Ти сам ставиш межі й кордони,
Які існують тільки у твоїх думках,
Ти сам вигадуєш ті перешкоди,
А винними робиш моменти й літа.
У швидкоплинному русі суспільства
Забули за чесність і вірність.
Важливо, що саме у шумному місті,
Попри все стала гордість і гідність.
Ми поволі забуваєм, що є щастя,
Таке важливе для життя й таке миттєве,
Ми не вважаємо: існує радість,
Але без неї нічого не треба.
Стереотипи нам мурують стіни,
Та почуття стають на друге місце,
Давайте забудем це горе та війни,
Нехай панує скрізь кохання чисте.

Сучасна дівчина

І незамінних замінила в той момент,
Характером доволі благородним,
Немов чудес всіх світу восьмий елемент,
Із відчуттям і розуму, і вроди.

І неповторних перевершила умить,
Своєю прямотою і терпінням,
І серце вже не крається й щемить,
Емоції із гордості умінням.

І зверхньо подивилася угору –
Не вниз – на решту заздрісниць й пліток,
Вона , осяяна красою і любов’ю,
Прекрасніша всіх діамантів і квіток.

26 квітня 1986 р. – Вибух століття

Було там тихо, мирно і чудово,
Ходили люди і літали літаки.
Весною й літом кольоровим,
Там зацвітали всі гаї й сади.
Там так красиво було дотепер,
Аж поки змій не вибухнув вогнем…
І пролунав цей вибух страшно й дзвінко,
Аж затремтіла вся земля,
Одразу зникла радість й втіха,
Нависла хмара іздаля.
Чорнюща темна хмара
Нависла там над містом,
За що ж отая кара горюча та вогниста?..
Пожежу ту гасили годинами і днями,
Не було уже сили боротися з вогнями.
Там сіро уже й темно,
І страшно там, напевно.
Цього ніхто ж не знає,
Там рідко хто буває…

Автобіографія

Цю історію вона приховує від усіх…
Ні, не тому що чинила неправильно,
Вона не боїться заздрісних втіх.
Осуд, дотепність- це все так банально.
Вона була вище цього.
Ні, не була, а є насправді,
І всім тим, хто чинять їй зло,
Життя вернеться бумерангом.
Вона з кожним разом перевершує себе
До сліз і до мурах по шкірі.
Якщо ж вдалось полонити себе,
То її слова , мов шрами на тілі,
Її характер- це цукор зі склом.
Ні, не нестерпна, несамовита,
І коли хтось агітує їй зло,
Того душа нещасна й побита.

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)