Володимир Ярославський – «Зізнання»

І кожний день і кожну ніч,
Чогось мені не вистачає.
Чи то кохання віч-на-віч,
Чи то надію в пориванні..?

Без тебе сумно на душі,
І вже якось печально.
Я закохався в очі чарівні,
Так поетично, гарно.

Ночами зірка ти, у небесах
Так причаровуєш до себе,
Неначе мрія в моїх снах –
Ти створена для мене.

Не знаю, чи дозволиш ти мені,
Признатися тобі в коханні –
Та я стараюсь від душі,
Я від кохання, потопаю!

Можливо, біль той не пройшов,
Що заховався в море –
Та знаєш – я тебе знайшов,
Я не віддам тебе ніколи!

І може раптом, десь у далебі,
Де час проходить швидше,
Ніж звичайно –
Усе буде взаємно, і буде не звичайно.
(Присвячено: Яні Гошовській)

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)