Я сама себе збудувала – Таня Полуфанова

Я сама себе збудувала,
Свою долю із буднів зіткала.
Інша б доля мене чекала,
Якби я будувати не стала…

Може я би була монахинею,
Ну а може занадто грішною,
Я хотіла б бути однаковою
Та уміла би бути різною.
Не літала б у мріях галактиками,
Думки були б мої примітивними,
Керувалася б тоді інстинктами
Необдуманими, імпульсивними.
Може я би не наробила
Помилок тих альпійську гору
І була б тоді певно щаслива
Без тривог і сумлінь докору.
Все ж не вийшло б душі бути чистою
Поміж зрад і оман і принижень
Вони вчать мене бути сильною
Гартувати сталевий стрижень.
Але учень із мене ніякий,
Бо довіра, як бабця – сліпа,
Серце – тіла шматок м’який
Голова – то його раба.

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)