Землянин – Oleksandr Chabanyk

Проснулась сонечко та підпалило небо,
без аргументів пройденого дня.
Огранело смарагди й діаманти…
Землянин, нам з тобою повезло.

Нас балують, дарують плоди моря.
Гірські масиви мудрість бережуть.
В лісах, ти можеш в мить відчути сміх і горе.
Які овіковічив дуб та баобабове зерно.

Тепер Ти є митець, принаймі прагнеш цього.
Твої старання оцінив творець.
Та, тільки жалко та убого
Ти виглядаєш, коли приходить Жнець.

Від касти, кланів, соц-моральних рівнів,
набутих для фізичних благ.
Ти загубив, забув кому ти рівня
І кому дякувати, за своє єство.

Так, я не інший, є ще чого вчитись.
Твоє коріння міцно проросло
З яйця, лелеємо ми півня …
На свято, сік його п’ємо.

Важливим є той факт,
що робимо жахливі речі:
немов, ми є безсмертні,
коли вдягнули ці військові речі.
Сьогодні, в газовій печі готуєм хліб,
а завтра, в ній же, палемо дитячі речі

Зайняли ланку, ланцюга найвищу.
Диктуєм правила землі, свої.
Та тільки широко ми відкриваєм
рот і божевільні очі, коли від повені
та смерчів, стає безлюдним, твоє село.

Зайшло за обрій, сонечко тепленьке.
Наситивши всю землю, променем життя.
Ще маєш шанс, зроби його, хоча б під вечір.
Землянин, нам з тобою повезло.

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)