Життєві перегони – Роман Солонець

Прийшов, побачив, переміг!
Здавалось би просте рівняння.
І наче впорався, добіг,
Але не виконав завдання.

А бігти ж зовсім недалеко,
Тут можна дотягтись рукою.
Та хто сказав, що буде легко,
Прожити в боротьбі з собою?

Ми старт беремо ще дитинства,
Щоб перейти той рубікон.
І все життя так урочисто –
Повинні бігти марафон.

Спочатку все, десь більш запЕкло,
А в середИні затиха.
В кінці ж є страх, потрапить в пекло,
Бо жоден з нас не без гріха…

Дай Боже сил пройти спокійно,
Дорогою лиш однією!
Щоб оминути всі ті війни,
І жить в гармонії з душею!

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)