Жити по-новому – Natalia Pryhidko

Я більше ні на що не сподіваюсь…
Холодний розум розвіяв мій вчорашній сум,
Ступати обережно по життю стараюсь,
Щоб не заблукати у полоні песимістичних дум.

Відкрити свою душу і нарешті
Звільнитись від навіяних темних чар,
Загнати світ краси в своє поетство
І не коритись ні на краплю, ні на жар.

Здобути волю думати й писати,
Вражати добротою злосні серця,
Щоб більше від осуду не страждати
І не спинитися на півдорозі, а йти до кінця.

Даремно намагатися зрозуміти цей світ, –
Багато жалю у нас за плечима
Людина-копія для інших — раб, а слід
Дивитись на усе своїми б очима.

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)