Поезія України

Сучасна українська поезія


Звернення до братів українців.

Ми не вчорашні, брате мій,
За нами 300 років сподівань і мрій.
Ми на землі не новаки,
Позаду в нас віки й віки.
Віки Трипільскої культури,
Козацькі чайки, січі, мури,
Дніпровські кручі і пороги,

Набіги, війни, перемоги.
Степи безкраї і Карпати,
Ми не вчорашні, любий брате.
Скажи ж мені, сердечний брате,
Скажи, чому ми не богаті?
Чому на вільній Україні
Ми незаможні і донині.
Дивлюсь я на людей, неначе
Всі працьовиті, не ледачі,
Чому ж то проміж нас роздрай?
Та не відбувся, бачиш, «комунрай».
Так от, щоб нам у Раі жити,
Нам треба націю створити,
А після того мову відродити,
Щоби вести на ній розмову,
Всі діалоги й перемови
Вести на рідній і чудовій.
На мові Котляревського й Шевченка
Нехай говорить наша ненька.
Відтоді й станем почувати
Себе господарями в хаті.
У хаті, що зоветься Україна,
Де церква, мова і історія єдина.
Скажу, брати, вам на останнє,
Що сила наша,лиш в єднанні.
Єднаймось, браття українці,
Щоб не загинуть поодинці.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.uа

Залишити коментар

Ваш імейл не опублікують.

Ви можете використовувати ці HTML теги та команди: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>