Вірші – Марта Богданівна Шемеляк

ГНІЙ ДУШІ ЙОГО

Бідне дитятко колись народилось,
і з радості воно так і носилось,
і чортові послугу воно зробило:
народилось і згнило.
Може колись його там обзивали? Продовження

Він не розумів… – Віта Регей

Він не розумів, чому, коли бачить цю жінку, по його дужому тілу пробігають сотні мурашок, серце починає битися все швидше і швидше, а клубок у горлі не дає сказати бодай слова.
Продовження