Як попрощається з землею грім
До березня, до голубої днини,
Ходімо в поле,
В полечко ходім,
Де зоряні згубилися стежини.
І подивуймося, коли мале зерня
Народить таїну, що стиглим стане хлібом.
Стріляє в небо, ніби променя,
Над нивою,
Над обрієм,
Над світом.
Гойдати буде вітер, бити грім,
Та наступу зернини – не збороти.
Ходімо в поле, в полечко ходім,
Щоб причаститись радістю роботи.
Автор: Микола Федунець; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua