Казка

Шпаку –
Маленькі пташенята:
— Повідай казочку нам, тату.
— Гаразд.
У лісі, у столиці,
Були прописані в Синиці
Одна Ворона, Дятли два,
Дроздів десяток і Сова… –
А Шпаченята молоді:
— Оце усі в однім гнізді?!
— В однім,
Чому ви здивувались?
Під знос
Гніздо те планувалось.

Автор: Борис Чамлай; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Не стрічав

Раз Кіт міський в село забрів
І там Корову раптом стрів.
Відразу брови вгору кинув:
— А це ж яка іще тварина?!
Вже стільки літ живу на світі –
Таку не довелося стріти… –
Що не стрічав, то не брехня,
Але сметанку їв щодня.

Автор: Борис Чамлай; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Залізяка

Стовпами Дріт прямує в далину,
Потужний струм в його пульсує жилах.
І от якось із бур’яну
До нього Залізяка заржавіла
Озвалася, конаючи з нудьги:
— Гей, Дроте!
Що ти гудеш там про роботу?
Яка робота в тебе? Ги-ги-ги!
На сонці мерехтіти?
Чи бути сідалом для гав?
Якби мені хто право дав,
Трудився б ти у мене зиму й літо!
А то порядку з вас нема:
Усю роботу
Я, надриваючись, виконую сама.
Іржею вкрилася від поту!

Чудовий дехто має хист:
Про ледарів занадто вже балака,
А сам – немов іржава залізяка!

Автор: Євген Васильченко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Ввічливе ягня

Спитали про Івана в колективі.
— Так це ж чудовий хлопець! Молодець!
Тихенький, мов ягня серед овець.
От жінці повезло щасливій! –
Але до жінки не пішли спитать,
Боялись ноги натоптать.
Івану й добре. Він на цьому вигра:
Себе не в зміст, а в форму підганя.
На людях – ввічливе ягня,
А вдома це ягнятко – зліше тигра!

Автор: Євген Васильченко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Дбайливий директор

На розмову тет-а-тет,
Вимкнувши селектор,
Запросив у кабінет
Парубка директор.

Каже:
— Рік вже, як у цех
Поступив ти, хлопче,
І тебе якраз за це
Я відзначить хочу.

Ось путівка на Кавказ,
Ордерок на хату.
Ось готується наказ:
Збільшити зарплату…

Стрепенувся хлопець враз:
— От спасибі… тату!..

Автор: Володимир Чубенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua