У світі слів різноманітних,
Що виблискують, горять і славлять,
Золотих, сталевих, алмазних,
Немає священнішого слова: “праця”!
Продовження
Вірші про сенс життя
Гражина – Карамида
Як знаєш, роби як хочеш,
Твоє житя твої думки.
Ти знай одне, ти жити можеш,
Здорова ти й твої батьки. Продовження
Присвячується українській мові, Закони осені, Ода щастю, Ностальгія – Таня Полуфанова
Присвячується українській мові
Сидить у клітці віковій
Та пташка. Хочеться на волю їй,
І знає, бідна, що на волі
Лиш море горя й море болю…
Продовження
А є надія у житті? – Вікторія Пірус
Чомусь здається нам, що все проходить.
Життя тебе кидає тут і там.
Здається, що нема уже надії.
Лиш ті осколки, що в душі.
Продовження
Землянин – Oleksandr Chabanyk
Проснулась сонечко та підпалило небо,
без аргументів пройденого дня.
Огранело смарагди й діаманти…
Землянин, нам з тобою повезло.
Нас балують, дарують плоди моря.
Гірські масиви мудрість бережуть.
В лісах, ти можеш в мить відчути сміх і горе.
Які овіковічив дуб та баобабове зерно.
Продовження
Цікаво часто споглядати – Liuda Pavlikovska
Цікаво часто споглядати,
За тим як змінюється світ.
Як вчора часто ми сміялись,
Сьогодні настрій впав до ніг.
Продовження
21 століття – Tania Berezova
Чому ви погоджуєтесь на менше?
Чому ви себе не поважаєте?
А потім в один голос волаєте.
Ви ж, навіть, не живете
Просто існуєте.
Продовження
Роздуми – Роман Солонець
Пливуть рядки якогось вірша,
Вербуючи у свій полон.
Люблю, коли навколо тиша.
І коли сам! Як Робізон.
Продовження
Фініш – Микола Савосюк
І всім привіт, привіт, привіт
Я народився вже на світ!!!
І от, пішов я у життя.
І день і ніч, і ніч і день,
Ти все ідеш, ідеш, ідеш.
А зорі падають з небес.
І от, твоя отам летить –
Ще мить… І от прийшов.
І я, досяг уже мети,
Далі нема куди іти.
Продовження
Вогонь омани – Lily Amel
Ми всі колись, кудись летим,
“Адже вогонь горить. Дивись! Он там!”
Хоча насправді бачимо лиш дим-
Оману обнадієним очам.
Продовження