Кричать під лісом журавлі,
В імлі ранково-сірій.
У них вже підросли малі
Й готуються у вирій.
Пройде зими яскрава мить,
Засне холодна завірюха,
І знову зграя прилетить –
Вона вже в небі, слухай.
Курли… курли…, кружляє клин
У небі весняному.
І вже не батько бач, а син,
Привів братів додому.
І все як завжди: часу плин,
Роки, віки спливають,
Ослабнув батько, виріс син,
І журавлі щороку повертають.
Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua