Я в шістдесят почав лиш розуміти,
Що так люблю Україну мою,
Люблю її, як матір люблять діти,
І їй себе з любов’ю віддаю.
Будь на чужині, у далині від дому,
Присвячую, Україно, тобі
Своє життя і сенс буття в цілому.
Одна у мене в серці ти єдина,
Навіки матінко моя, я твій.
Якщо ж в борні жорстокій я загину,
То присвячу тобі останній подих свій.
Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua