Біль невзаємної любові – Lily Amel

Біль невзаємної любові,
Певно, одне з найбільших лих
Хоча всі щасливі-здорові.
Вона нікого не лишить в живих.

Так здається: – простіше простого.
Поки не зазнаєш цього сама,
Бо тоді, ти не знаєш нічого
Бо тоді ти сама не своя.

Біля нього стаєш неведимкою.
Ще більш тиха на його шляху
Ти зникаєш за сірою димкою,
Проклинаючи долю свою.

І всередині все стискається,
Серед тисячі й тисячі слів
Всі нормальні знову забуваються
У душі знову шторм ошалів.

Ти боїшся хоч слово сказати,
Бо виходять завжди лиш дурниці.
Намагаєшся сум прогнати,
Й знову тонеш в своїй в’язниці

Ти назавжди лишаєшся в мріях,
Що: Можливо й він любить мене.
Суди людей не по очах, а діях.
Інакше, ти обманюєш себе.

І знову ти не чуєш нікого,
Продовжуєш своє катування.
Боляче закохатися в того,
Хто не бачить твого існування.

Але ти така сама, теж,
Заключаєш когось в такі ж муки.
Що ж, коли ти нарешті впадеш,
Подивись хто подасть тобі руку.

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)