Тисне і сни тяжкі
І тяжіють думки
А чи так, а чи не так ?
Де правда єдина?
Чи істина завжди мусить боліти?
Немає ні правил
Ні жодних гіпотез
Немає нічого, жодної правди
А правда то в тім, що біль
То біль надміри
І дум, і дум, і дум
Цілої купи дум, думок
Котрі як рій – гудять:
Тут правда, а там Ні
І кожна має своє Я
І кожна з них іде до цілі
А страх у розпачі
Підсилює той біль
Біль голови
Де так, чи де не так
Боюсь себе, своїх думок
Боротьби окей чи не окей
Болить голова!