Сонети П’єра де Ронсара

П’єр де Ронсар – Любов до Кассандри

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

На лузі раз наяду я зустрів.
Вона в простім убранні, між квітками,
Тримаючи букет тендітними руками,
Сама мов квітка, йшла поміж кущів.
Мій розум мов туман густий повив.
Задуманий, сумний ходжу ночами,
І очі мої сповнені сльозами –
В цьому наяди погляд завинив.
Я відчував у тій блаженній хвилі,
Як очі солодко мене труїли
Й на тиху душу клали ніжний гніт.
Як та лілея в буйний час розмаю
Під літнім сонцем в’яне, знемагає,
Так гасну я і в’яну в цвіті літ.

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’єр де Ронсар – Любов до Кассандри

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Дух в емпіреї й тут же – в безнадії;
То лід холодний, то палючий жар;
Раптовий захват – і погаслий чар;
Молю, благаю – і умить німію.
Усім милуюсь і в нудоті скнію;
То мужнім чуюсь, то ляка удар;
Враз – і розпука, й радість вище хмар.
Любов – і пострах, і знадлива мрія.
Що дужчий опір, дужчий я стократ,
Люблю свободу – і полону рад.
Сто раз умру й сто раз явлюся в світі.
Як Прометей, терплю весь жах покар.
І, щоб любить, несу важкий тягар,-
Нічого більш не можу я зробити.

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’єр де Ронсар – Любов до Кассандри

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

В ранкових променях іде моя єдина,
Завинута у плащ волосся золотий.
Здається, що каскад із локонів рясний
Спадає владно вниз, цілуючи коліна.
Тебе вподібню я народженій із піни,
Що, виклавши з коси корони верх тугий
Чи збивши хвилями волосся шовк сяйний,
Між німф по лону вод на білій мушлі плине.
Яка з жінок тебе затьмарити б могла
Ходою, усміхом, чи сяєвом чола,
Чи томністю очей і лагідністю мови!
У ріках, у гаях, поміж громадь гірських
У німф не бачено прекрасних уст таких,
Не кутав їх такий волосся плин шовковий.

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’єр де Ронсар – Любов до Кассандри

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

До того, як любов у світ прийшла
І теплим сяйвом хаос освітила,
В нім плавала планет незмірна сила
Без ладу, і без форми, й без числа.
Так і душа несміливо жила,
Без ладу й форми у мені бродила,
Поки любов її не озорила,
Коли з очей ти сяйво розлила.
І, скорений любові верховенством,
Дух у мені наповнився блаженством,
В думках моїх вогонь запломенів.
Любов дала життя, і рух, і силу,
І душу відродила осмутнілу –
Її любовний пломінь відігрів.

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’єр де Ронсар – Любов до Кассандри

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

“Тобі дочасний сніг укинеться до скронь,
Топтатимеш ти ряст недовго в білім світі,
До смерку днів своїх навряд чи будеш жити;
В зневірі, без надій погасне мрій вогонь.
Зів’яне кращий твір, дбайливий плід безсонь.
Призначення моє – недолю провістити.
З’явилась я на світ поетам зло чинити.
Внук осміє твій біль, тепло твоїх долонь.
Смішною байкою ти підеш між юрбою.
Звів на піску свій дім рукою нетвердою.
Намарно стилосом по небу пишеш ти”,-
Так німфа вирекла своє пророкування,
І грізним свідченням сумного провіщання
Сяйнула блискавка у вічі з висоти.

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’єр де Ронсар – Любов до Кассандри

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Ні запашних троянд весняне квітування,
Ні дух п’янких лілей над берегом струмка,
Ні щебет ранніх птиць, ні ліри трель дзвінка,
Ні золото камей, окраси одіяння;
Ні лагідний зефір у хвилю повівання,
Ні корабля хода, погордлива й легка,
Ні німфа у танку, граційна і струнка,
Ні серця буйного солодке завмирання;
Ні поле бойовищ, де дзвонять меч і спис,
Ні мохом вкритий грот, ані зелений ліс,
Ні чарівних дріад з сильванами кохання,-
Ні все, що з волі примх красується навкруг,
Не радує мене, як цей прекрасний луг,
Де в’януть без надій усі мої бажання.

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’єр де Ронсар – Любов до Кассандри

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Хотів би я безжурним юнаком,
Як дощ злотистий, падать по краплині
Кассандрі в лоно о нічній годині,
Поки їй очі не потьмарить сном.
Хотів би я осяяним биком
З’явитись у квітучій долині
І викрасти, і понести на спині
Кохану із заплетеним вінком.
Хотів би стать Нарцісом ненароком,
А щоб вона зробилася потоком,
В ній цілу б ніч купавсь я без кінця.
І ще б хотів, щоб ніч оця прозора
Була без краю і повік Аврора
Не відкривала їй свого лиця.

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’єр де Ронсар – Любов до Кассандри

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Скоріше в небі згасне сяйво зір,
І в океані стверднуть буйні хвилі,
І спиняться під сонцем скам’янілі,
І заніміє їх незмірний шир;
Скоріш поваляться громаддя гір,
Усе змішається у заметілі,
Ніж стану я рабом красуні білій
Чи вразить мій зеленоока зір.
О карі очі! Як я вас кохаю,
Яким вогнем душі до вас палаю!
А голубим очам я ворог злий.
Чи житиму, чи у могилі буду,
Очей ніколи карих не забуду,
Двох сонць небесних у душі моїй.

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’єр де Ронсар – Любов до Кассандри

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Хто хоче знать, що коїть бог любові,
Яким стає в звитязі він лихим,
Як він безчестям тішиться моїм,
Як серце крає в крижаній закові;
Хто хоче знать, як владно юнакові
Велить іти за ідолом своїм,-
Читай мене: про тугу я повім,
Яку всечасно шлють мені богове.
Узнаєш ти: в Амура – злий закон,
Він – ніжний кат, прекрасний він полон,
Надію лиш дає, як вітер, плинну.
Узнаєш ти: біді нема кінця
Тому, хто взяв проводирем сліпця,
Хто за наставника обрав дитину.

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’єр де Ронсар – Лірика

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Земля п’є воду з джерела,
Дерева соки п’ють з коріння,
Вітрам питво дає імла,
П’є хвилі сонячне проміння.
Хто в вищім сані, хто в низькім –
Всі хочуть спробувать напою.
Йдучи за правилом таким,
Чому б не пити й нам з тобою?

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua