А я хотіла хвіст як у русалки,
і дихати навчитись під водою.
Сьогодні викидаю недопАлки
блідою , довгою рукою.
Насилу від подушки відриваюсь,
о шостій тридцять , і ніяк пізніше.
В роботах біжучи я спотикаюсь ,
бажаючи зайняти свою нішу.
Стираю пальці об клавіатуру.
Плачу компослуги – вода, тепло і газ.
Давно не міряю собі температуру.
і часто не знаходжу вірних фраз.
Не повертаюся додому місяцями.
У снах приходить та, яка з косою.
Я навіть закохалась до нестями
і на три тижні стала знов живою.
У мене є екран і окуляри
і безкінечно-вічний список справ.
І від напруги рвуться капіляри.
Здається, що Дісней таки збрехав
Я плаваю , навіть пірнаю в морі
Фіалки на балконі посадила.
на пам”ять вивчила комети й зорі,
потворну вазу на столі розбила.
У мене є сертифікати і диплом.
І 10 кілограм лапші на вушках.
Я знаю до півсотні ідіом,
і маю кілька фото в капелюшках.
У мене на стіні висить медаль,
а в холодильнику дві пляшки пів сухого.
Я вибираю – бургер чи мигдаль.
Я відрізнити можу злого від святого.
Гуляю до пів ночі , чи до ранку.
Стрибаю з літака із парашутом.
Краду в аптеці пачку валер’янки.
Їду в таксі щораз новим маршрутом.
Роблю татуювання де завгодно.
Пишу вірші про море і фіалки.
І в грудній клітці трохи прохолодно.
А я ж хотіла хвіст як у русалки…