*** Дружині присвячую

Пахнуть осінню

Ранки-просині

Й вереснева

Печаль жоржин,

Присмак літечка

В травах росяних

Назавжди в собі

Збережи.

Листя падає

Жовтим димом.

Де шуміли хліба –

Стерня.

Тут з тобою

Удвох ходив я,

Не насмілився обійнять.

Поле пахне

Твоїми косами,

Нами сходжене,

Дороге.

Пам’ять юності

В серці носимо.

Наше літечко –

Вже ген-ген…

Тільки пройдене не минулося,

Бачу це по твоїх очах.

Все дивлюся в них і милуюся,

Бо для мене ти – те дівча…

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)