Пахнуть осінню
Ранки-просині
Й вереснева
Печаль жоржин,
Присмак літечка
В травах росяних
Назавжди в собі
Збережи.
Листя падає
Жовтим димом.
Де шуміли хліба –
Стерня.
Тут з тобою
Удвох ходив я,
Не насмілився обійнять.
Поле пахне
Твоїми косами,
Нами сходжене,
Дороге.
Пам’ять юності
В серці носимо.
Наше літечко –
Вже ген-ген…
Тільки пройдене не минулося,
Бачу це по твоїх очах.
Все дивлюся в них і милуюся,
Бо для мене ти – те дівча…
Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua