Гори України – Софія Дубік

Недодержали ми наші гори,
бо не здужали їх додержати.
А тепер їх розсипало море
і до верху, на жаль, не дістати.

Не добачили краю вершини
не дочули усіх перепон.
Покотились із гір у долини,
покотилась і кров десь із скронь.

Ми хотіли кричати – змовчали,
поламали усі ці руїни;
бо єдине, що завжди із нами –
вірне серце й душа України.

І збудуємо наново гори,
і ми здужаєм їх додержати.
Адже тих не розсипає море,
хто лиш знає, як й де будувати.

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)