БАТЬКУ ВСТАНЬТЕ
Чому у світі стало тихо,
Як в Україні жити?
Хай іде ж , оцеє лихо,
Його ж нам не любити.
Знов народ наш вимирає,
Ніде правду ту подіти.
Він би встав і їм сказав,
Чиї ж вони діти.
І нема вже в нас гетьманів,
Щоб за Україну.
І не носим ми жупанів,
Ой, проснись, наш сину.
Батьку , встаньте й подівіться,
Що влада зробила.
Чи сльозами нам умиться,
Чи вже братись за вила.
Наша мова солов’їна,
Помирає з нами.
Наша ненька Україна,
Сумує за Вами.
Україні син – нам Батько,
Слово ж нам скажіть.
Нами править свій же дядько,
Що із ним робить?
З москалями , якщо чесно,
Справи б кращі мати.
На газ – голку посадили,
Москалі прокляті.
Сиротинці ті сироти,
Чому ж ви не милі?
Бо у верхах ті ідіоти,
Ваші гроші з’їли!
Зупиніться й схаменіться,
Що ж ви наробили.
Тисячами тих сиріт,
По світах пустили.
Що ж робить , невже старці?
Як нам далі ж жити?
Тож бігом усі до праці,
Щоб це лихо пережити!
21 лютого2009р.