ДЕСНА НАШОГО КРАЮ.
Десна нашого краю, як постаріла,
Розмиті , й осунуті твої береги.
І русло , і води твої обміліли,
Неначе казкові , росиною дні.
О , скільки про Десну пісень проспівали,
Віршів написали про нашу Десну.
Якою красивою та гарною ставали,
Твої води у ранню , весняну пору.
У паводок , як швидко вода піднімалась,
Обвалюючи твої береги.
Якої ж сили тоді набиралась,
Валяючи столітні дуби.
Яка краса , краса прийшла весною,
До нас із вами до села.
Ми милувались , милувалися Десною,
Вона такою рідною завжди була.
Осіннє листя опаде в твої хвилі,
Понесеш їх в далекі ті краї.
Хто був хоч раз , забути вже не в силі,
Усю красу , краси деснянські всі твої.
Але не прийду до тебе вже ніколи,
Тому , що немічний лежу на ліжку я.
Безмежно радий щастю й долі,
Прощай , Десна , Десна красива й рідна ти моя!!!
Кінець серпня 2008р.