СТАРИЦЯ ДЕСНА.
(Між Макошино , Бондарівкою та старою Бутівкою)
Світає , на довбанці дід пропливає,
І держить в руці він весло.
Можливо, і сам він не знає,
Коли змінила стариця русло.
Другою рукою він сіть розкидає,
І щось все бурмоче під ніс.
Неначе молитву якусь вже читає,
А згодом, хтось бачив , як рибу він ніс.
Завмер той вітер, стало тихо,
І щось як бовкне біля ліль.
Там для плотви настало лихо,
На полювання щука приплила на міль.
Десна – стариця радо приймала нас,
У ті святкові літні дні.
Ми приїздили, й у вечірній час,
І руками ловили окуні.
Стариця , тебе усі так називали,
І любили відпочивати на стариці – Десні,
Згадай , як солов’ї ночами нам співали,
А ранком десь в селі далеко співали нам півні.
Стариця Десна у кожного своя,
Скільки вас протікає, не знаю.
Кожен любить старицю свою ,та моя,
Найкраща стариця , я знаю.
5 вересня2008р.