ТАКА У НИХ ДОЛЯ…
Ой , як ти співала у садочку,
Вишивала милому рушник.
Прийди, милий, та знайди в садочку,
І пригорнись до ніжних моїх рук.
Ой , як ти співала у садочку,
Він розцвів і ти з ним розцвіла.
Навесні в чарівному куточку,
Ти із ним на зустрічі була.
Солов’ї ночами їм співали,
Коли закохані лишалися удвох.
В армію коханих проводжали,
Із очей лилось немало (сльоз).
Рік минув ти знову у садочку,
Знову не сама , а знов удвох.
Колискову вже співаєш ти синочку,
І любиш безмежно їх обох.
Його батько не знав іще нічого,
Не хотіла вісточку про сина йому слать.
А ти не знала , що в цю хвилину його,
У братський могилі будуть ховать.
Він загинув за рідну землю й той садочок,
І за дівчину , що кохання віддала.
І він не знав , що в нього є синочок,
Тож , видно , доля в них така була.
22листопада2008р.