ЗАВЖДИ ЛЮБИ СВОЮ КРАЇНУ
Сонце знов зайшло за хмари,
Йде гроза і дощ шумить.
Всі чекають Божої кари,
Бо вже і блискавка летить.
Був же день , аж ніч настала,
Так гуркоче й так гримить.
Наче й зовсім хмара стала,
Й стало важко усім жить.
Хто потрапив в цю халепу,
Тож допоможіть йому.
Та гуртом шукайте брод,
Не перейти його ж одному.
Лише гуртом і пліт збудуєм,
Бо нам же треба переплить.
Якщо його не побудуєм,
Будем довго ще бродить.
Щоб насправді і навічно,
Краще бідним стало жить
І щоб всі могли б довічно,
Край безмежний свій любить.
Сонце вийшло із-за хмари,
Стало ясно , як нам жить.
І забудем всі ми чвари,
Бо той грім вже не гримить!
19 лютого2009р.