Минулого стежки – Марія Мартиненко

На тихій вулиці,
На старому вікні-
Виднілися фігури ті,
Колись були живі.

На моїй пам’яті,
У сивій давнині
Ті постаті пропали би,
Як тіні в далині.
Убила би, скалічила
І більше б не було
На тихий і засніженій
Стежині із думок.
Та це не в моїх правилах,
Стирати, що було
І тінями заграє знов
Стареньке те вікно.
І вулиця і тіні ті,
І місяць у вікні
Залишаться вже рідними
У пам’яті моїй.

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)