П’єр де Ронсар – Любов до Кассандри

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

“Тобі дочасний сніг укинеться до скронь,
Топтатимеш ти ряст недовго в білім світі,
До смерку днів своїх навряд чи будеш жити;
В зневірі, без надій погасне мрій вогонь.
Зів’яне кращий твір, дбайливий плід безсонь.
Призначення моє – недолю провістити.
З’явилась я на світ поетам зло чинити.
Внук осміє твій біль, тепло твоїх долонь.
Смішною байкою ти підеш між юрбою.
Звів на піску свій дім рукою нетвердою.
Намарно стилосом по небу пишеш ти”,-
Так німфа вирекла своє пророкування,
І грізним свідченням сумного провіщання
Сяйнула блискавка у вічі з висоти.

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’єр де Ронсар – Любов до Кассандри

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Ні запашних троянд весняне квітування,
Ні дух п’янких лілей над берегом струмка,
Ні щебет ранніх птиць, ні ліри трель дзвінка,
Ні золото камей, окраси одіяння;
Ні лагідний зефір у хвилю повівання,
Ні корабля хода, погордлива й легка,
Ні німфа у танку, граційна і струнка,
Ні серця буйного солодке завмирання;
Ні поле бойовищ, де дзвонять меч і спис,
Ні мохом вкритий грот, ані зелений ліс,
Ні чарівних дріад з сильванами кохання,-
Ні все, що з волі примх красується навкруг,
Не радує мене, як цей прекрасний луг,
Де в’януть без надій усі мої бажання.

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’єр де Ронсар – Любов до Кассандри

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Хотів би я безжурним юнаком,
Як дощ злотистий, падать по краплині
Кассандрі в лоно о нічній годині,
Поки їй очі не потьмарить сном.
Хотів би я осяяним биком
З’явитись у квітучій долині
І викрасти, і понести на спині
Кохану із заплетеним вінком.
Хотів би стать Нарцісом ненароком,
А щоб вона зробилася потоком,
В ній цілу б ніч купавсь я без кінця.
І ще б хотів, щоб ніч оця прозора
Була без краю і повік Аврора
Не відкривала їй свого лиця.

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’єр де Ронсар – Любов до Кассандри

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Скоріше в небі згасне сяйво зір,
І в океані стверднуть буйні хвилі,
І спиняться під сонцем скам’янілі,
І заніміє їх незмірний шир;
Скоріш поваляться громаддя гір,
Усе змішається у заметілі,
Ніж стану я рабом красуні білій
Чи вразить мій зеленоока зір.
О карі очі! Як я вас кохаю,
Яким вогнем душі до вас палаю!
А голубим очам я ворог злий.
Чи житиму, чи у могилі буду,
Очей ніколи карих не забуду,
Двох сонць небесних у душі моїй.

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’єр де Ронсар – Любов до Кассандри

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Хто хоче знать, що коїть бог любові,
Яким стає в звитязі він лихим,
Як він безчестям тішиться моїм,
Як серце крає в крижаній закові;
Хто хоче знать, як владно юнакові
Велить іти за ідолом своїм,-
Читай мене: про тугу я повім,
Яку всечасно шлють мені богове.
Узнаєш ти: в Амура – злий закон,
Він – ніжний кат, прекрасний він полон,
Надію лиш дає, як вітер, плинну.
Узнаєш ти: біді нема кінця
Тому, хто взяв проводирем сліпця,
Хто за наставника обрав дитину.

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’єр де Ронсар – Лірика

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Земля п’є воду з джерела,
Дерева соки п’ють з коріння,
Вітрам питво дає імла,
П’є хвилі сонячне проміння.
Хто в вищім сані, хто в низькім –
Всі хочуть спробувать напою.
Йдучи за правилом таким,
Чому б не пити й нам з тобою?

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

П’єр де Ронсар – Лірика

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Коли б хоч на короткий час
Нам злото здовжувало віку,
Тоді б, напевне, кожен з нас
Його назбирував без ліку.
Коли б могло всьому служить,
Таку явивши в світі силу,
Щоб можна й смерть ним підкупить,
Щоб нас не брала у могилу.
Та не розверзяться гроби,
Не відкупитись нам від тліні.
Нащо ж тоді збирать скарби,
Їх нагромаджувати в скрині?
Ні, краще книгу шанувать,
А злото кинуть недолуге,
Бо книга швидше може дать,
Поправши смерть, життя нам друге.

Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Я був завжди і є дитина…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Я був завжди і є дитина:
Люблю життя, як матір сина,
Люблю я сонце, карі очі,
Люблю я день, і темні ночі,
Люблю я зиму, літо, осінь,
Люблю весною неба просинь,
Люблю осінній лист багровий,
Люблю пташиний спів чудовий,
Люблю яскраві пишні квіти,
Як гомонять у школах діти –
Оце і є земне життя,
Ознака й сенс всього буття.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

На лугах, де колишуться трави…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

На лугах, де колишуться трави,
Цілий день метушня і забави.
Все під сонцем радіє і грає,
Про кохання всяк пісню співає.
Про кохання до сонця, до літа,
Про кохання, що серцем зігріте,
Про кохання до трав, до землі,
Посилаю всім пісні свої.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Колись то був і я козак…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Колись то був і я козак,
І мав веселу вдачу.
І ниву мав, і мав коня,
І жінку мав, і дачу.

Та, якось раптом, зникло все,
Пішло, кудись поділось,
Те, що любив понад усе,
Знецінилось, змінилось.

Все стало разом не таким,
І норови, і мода,
Замітно клімат став не тим,
Погіршилась погода.

І люди, і країна вже не та,
Змінились і міста, і села,
Кудись поділась доброта
І посмішка людська, весела.

Не знаю, люди, що робить,
Чи плакать, чи сміяться,
А от щодо життя по новому,
Не маю сил пристосуватися.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua