Просто – рушник на стіні,
Просто у глечику жмутик васильок…
Ми в світі – корінні,
Ми в ньому – гарні, надійні, красиві!
Просто – книжки, книжки…
«Ну і коли прочитати їх, мамо?!»
Тяжко – мов дотик руки, –
Як цього досить… і як цього мало.
Просто – життя прибій…
Чую! ловлю! на великих рівняюсь!..
Доле, ти навіть не грій –
Ти лиш вітрами наповнюй вітрило.
Автор: Наталка Поклад; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua