Вірш про перше кохання – Анастасія Геник

Я тебе знелюблю до відрази,
За усі твої грішні слова,
Й не лишаться не сказані фрази.

Річ болюча й печальна у вчинку останнім
Річ повчальна у грубих словах,
Але яка ж ти страждально-повчальна,
Залишилась у моїх думках.

Я тебе знелюблю до відрази,
За усі твої фрази й листи,
Не збуваються мрії жовтневі,
А травнеї уже розцвіли.

Ти “давно” вже не думав про неї, та дияволу так до душі щоб ти знову вабив її
А у нього тих душ повні статки і у нього тих сліз казани.

Я тебе знелюблю до відрази
А забути – то зроблять віки.

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)