Вірші про кохання від Євгенія Мудрецька

В нас за вікном сніги не йдуть,
Кішки в душі останнє дошкрібають.
Чому постійно люди йдуть,
Постійно хтось когось лишає?

В нас за вікном зів’яв бузок.
Ми не зустрінемось під вечір.
Чому завжди вривається зв’язок-
Коли від’їзд схожий на втечу…

В нас за вікном прийшла зима.
В своєму холоді стискає серце вечір.
Коли одна людина іншу залиша,
Весь світ немов за них молитву шепче…

***

Від дощу ховатися в какао
І чекати в кращий бік життєвих змін ,
Пам’ятати,що тебе завжди чекають
І не ставити між нами стін

***

Ти мене відкрив, мов острів,
Вкрив собою все моє єство…
І залишився в мені назовсім,
Ніби так завжди між нами і було..
Ти мене укрив своєю ніжністю,
Ти від болю ліками для мене став.
Стер всі фобії про страхи непотрібності.
І крилом мене від злих очей навіки заховав

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)