Вірші від Софії Скаб

А я кохав

А я кохав, тоді коли це було неможливо.
А я кохав, бо світ мене не розумів. І тільки, одна, однісінька людина, відкрила мені цей дивакуватий світ…

І ти кохала, тоді коли це було неможливо.
І ти кохала, бо світ мене не розумів. І тільки одна малесенька дрібниця-не тільки я ось так любив…

Моя любов була незгаснуча й сильна але ненависть мені допомогла.
Ніколи я не думав, що життя настільки невагоме, та ти мені допомогла..

Байдужість

Я роблю боляче усім. Я роблю боляче словами, криками, руками.

Я вірила усім. Я вірила не словам, не крикам і навіть не рукам. Я вірила в людей…

Вірила і думала, що все зміниться. Що ти підійдеш зі словами, без криків, з ніжними руками. Та, так не сталось і ,на щастя.

Тепер я стала незалежна. Від слів, від дотиків, від віри. Я вірила тому, що було пеклом. Тому тепер я роблю боляче усім…

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)