Згаса над селищем моїм…

Згаса над селищем моїм
Зоря в ранковому світанні,
А в небі синьо-голубім
Вже грають промені багряні.

Понад рікою вдалині
Низенько стеляться тумани.
Як не пишатися мені
Тобою, селище кохане.

Я полюбив твої сади,
Розлогі верби над водою.
Де б я не був, де б не ходив –
Тут все пов’язане з тобою.

Коли лишусь в самотині,
В думках завжди до тебе лину.
Ти так нагадуєш мені
Мрійливу пісню солов’їну.

7.06.1986

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)