Знову кличе стежечка знайома –
Найдорожча із усіх доріг,
І веде у селище Коломак,
В рідний дім, на батьківський поріг.
Прутиком петляє понад яром,
Стелиться пунктиром лісосмуг.
Кваплюся додому – незабаром,
Незабаром маму обійму.
А вона, старесенька, на ганку
Пильно задивилася на шлях.
Виглядає сина спозаранку
З вірою-надією в очах.
…Захитався раптом під ногами
Милий серцю з пелюшок поріг.
Стан старенький я підтримав мамин,
Тільки сльози стримати не зміг.
12.12.1987
Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua