Прокинувся, я рано вранці.
Дивлюся у вікно,
А там зима!
Все білим снігом замело.
А на віконнім склі,
Мороз намалював сніжинки голубі,
Виблискують вони.
І ще на склі,
Другі, малюнки чарівні.
Виходжу на вулицю,
Там, холод, хурделиця,
І лютий вітер завива.
Як той, у лісі вовк голодний.
Зима, зима, прийшла зима.
Покрились льодом,
Виблискують на сонці,
Як дзеркала.
Ставки, і ріки, і озера.
Як в казці, зачаровані,
Покриті інієм,
Стоять кущі, дерева.
Немов гірлянди срібні,
Хтось порозвішував на них.
З дерев, сніжинки,
Кружляючи мов в танці,
Тихенько падають на сніг.
Повибігала дітвора із хат.
Кидаються сніжками,
Катаються на лижах,
Ковзанах, санках.
Вони сміються і радіють снігу.
І тільки птахи,
Туляться до хат,
Синички, горобці і снігурі,
Шукають їжу у кормушках,
І ждуть кінця зими.
І хочуть вже вони,
Тепла, весни і сонця.
16.1.2020. М.В.Савосюк.