День у день я бачу сотні лиць.
Навколо похмурі незнайомі люди…
Блукаючи вулицями столиці,
Я думаю про те, що є, і що ще буде…
Продовження →

Я не янгол, бо важко ним у цьому світі бути.
Хоч і хотілося б, але це нереально,
Суспільства тиск не дасть спокійно жити,
У більшості свідомість аморальна.
Продовження →

Живу у вакуумі своїх нездійсненних бажань,
Нереалізованих амбіцій і від цього страждань.
Даремно. Життя – це суєта в будні
і відпочинок у свята й вихідні. Тут мрії марні.
Продовження →

Мені не потрібні пусті слова,
Вони все одно нічого не варті.
В телефоні 10 непрочитаних смс, в чашці кава,
Новий день вже на старті.
10 пропущених викликів і 10 завдань.
«В контакті» море повідомлень,
В них стільки ж питань.
Кожному щось потрібно, кожен щось вимагає,
На ці пусті речі ні часу,
Ні бажання немає.
Продовження →

Один про одного складаєм дифірамби,
А поза очі літри бруду ллємо,
Коли ж потрібно – одягаєм німби,
Та щиро усміхаємось своєму…
Продовження →

Я знову розчиняюсь і зникаю
Знову перестаю собою бути
І як спинити цей процес не знаю
Бо хочеться себе не втратити і не забути
Продовження →