Облиш свої тривоги й драми,
поїдь до мами.
Не залишай на потім свої бажання,
час забирає й силу твоє вагання.
Продовження
Внутрішня дилема – Таня Полуфанова
Один про одного складаєм дифірамби,
А поза очі літри бруду ллємо,
Коли ж потрібно – одягаєм німби,
Та щиро усміхаємось своєму…
Продовження
Як я? – Таня Полуфанова
Я знову розчиняюсь і зникаю
Знову перестаю собою бути
І як спинити цей процес не знаю
Бо хочеться себе не втратити і не забути
Продовження
Осінь – пора високих дум – Таня Полуфанова
Настала осінь, й небо затягнула хмарами,
Укрила ліс червоно-золотими барвами.
То свище, то затихне вітерець.
Якийсь художник візьме олівець,
Сяде десь посеред парку,
Візьме чистий аркуш у руки
Й почне шедевр малювати.
Продовження
Прокрастинація – Таня Полуфанова
Я хочу вірити у «завтра»!
Там буде краще, ніж сьогодні,
Там я подамсь кудись у мандри,
Закінчу справи всі марудні…
Продовження
Сміється час – Таня Полуфанова
Сміється час, єхидно світ всміхається
Підморгує, що краще вже не буде
Надії вщент і руки опускаються
І винна тут не містика, а люди.
Продовження
Обійми мене – Таня Полуфанова
Обійми мене міцно-міцно,
Поцілуй мене ніжно-ніжно,
Хочу бути з тобою вічно.
Продовження
Справжня – Таня Полуфанова
Не дивися у мої стомлені від безнадії очі,
Не чекай від мене жартів або цікавих новин.
Я не можу бути такою, якою ти мене бачити хочеш.
Вже відвертаюся від тебе у сторону вітрин.
Продовження
Сліпе кохання – Таня Полуфанова
Кохання інколи не помічаєм ми,
А інколи й глумимося над ним.
Із ним не відчуваєм холоду зими,
В його ж полоні полум’ям горим.
Продовження
Незавуальована правда – Таня Полуфанова
Кохання – це безмежна сила,
Яка стільки сердець скорила,
Душі людей заполонила
І їм подарувала крила…
Продовження