Люблю я весняні легенькі морози..

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Люблю я весняні легенькі морози,
Люблю, як дитина сміється крізь сльози,
Люблю все живе на землі і вітаю,
Бо кожну дрібницю в житті пам’ятаю.
Яке ж це велике благо – буття,
О, як цінувати нам треба життя,
Кохати, сміятись, блюсти себе строго,
Бо щастя буття нам даровано Богом!
Ми діти господні розумні й ледачі,
Та тільки Господь наш безмірно терплячий.
Все може простити, бо ми його діти,
За нас навіть смерть Він зумів претерпіти,
Ти лиш зупинись і звернися до Бога,
Легкою завжди твоя буде дорога.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Мені так хочеться літати…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Мені так хочеться літати,
Та тільки крила треба мати,
Від того я і не літаю,
Що крил жаданих так не маю.
Коли ж прийде, настане час,
І крила виростуть у нас,
Щоб ми могли літати в небі
При першій думці і потребі.
Літати вільно, аж під хмари,
Забувши розлади і чвари.
Літати вільно, вільно жити,
Проміж собою всім дружити,
Щоб людяні були закони
І не спиняли нас кордони.
Щоби одна для всіх була дорога
І на землі, і в небеса до Бога.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Старіння час…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Старіння час…
Тобі підлеглий кожен з нас.
Все на землі старіє, гине, рветься,
Старінню лиш душа не піддається.
Вона завжди, як ранок, як дитина,
Яскрава, прохолодна як роса,
Лише тоді старіє, навіть гине,
Коли зневірена і скривджена краса.
Ото ж, любов з красою бережімо,
Нехай в душі вона ніколи не згаса.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Птахи у вирій відлітають…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Птахи у вирій відлітають,
Земля прощається з теплом,
Своє вбрання дуби скидають,
Туман гуляє за селом.
Подув сирий, холодний вітер,
Шумлять пожухлі комиші,
Осінній вітер гонить літо –
Печаль на серці і в душі.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Хор

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Душа блаженно замирає,
Тихіше, люди, ХОР, співає.
Не має значення, то хор столичний,
Чи наш сільський, простий і звичний.
Хор – це об’єднання, громада,
Порив душі, цвітіння саду.
Чудова пісня з серця лине,
Хто любить спів, той хор не кине.
Співайте, люди, хор любіте,
І будьте завжди яко діти.
Душа блаженно завмирає,,
Тихіше, люди, ХОР співає…

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Краса природи в німоті…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Краса природи в німоті,
В її святім мовчанні,
Коли вона на самоті
Величить мироздання.
«Вся школа вчителем стоїть,» –
Казав Іван Франко,
Але застигла в якусь мить,
Приспав її сонько.
Що ж то за монстр отой сонько
І звідки тільки він узявся?
Здається, сонько той дурко,
Чи в школі не навчався?
Якщо навчався, то чому
Не поважає школи?
Чому Учительству всьому.
Жить не дає ніколи?

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Десь весна у полях заблукала…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Десь весна у полях заблукала,
Небо в сірій, холодній імлі,
То зима нашу весну украла
І сховала під снігом ЇЇ.
Не бажає, щоб сонце світило,
Щоб співали у лісі птахи,
Розстелила по небу вітрила,
Ледь не лопне від злої пихи.
Та я вірю, розвіються хмари,
І повернеться наша весна,
Подарує весняні нам чари
І розквітне калина рясна.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

І все ж таки я Українець…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

І все ж таки я Українець,
І сало люблю, і первак,
Приймаю завжди як гостинець,
Веселий, барвистий гопак.
Всім серцем люблю свою мову
І пісню яскраву, чудову.
Люблю я душею Карпати,
Чистенькі, усміхнені хати,
Безкраї степи придніпров’я,
Людей, дай їм Боже здоров’я.
Вітаю соборну заможну країну,
Кохаю, як матір, свою Україну.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Дует

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Звучать два голоси старанно,
Веде, заспівує сопрано.
Творить мелодію прекрасно,
Виводить ноти чисто й ясно.
То десь за хмарами витає,
То вниз несеться й знов злітає,
То в радості звучить, то в горі,
Бринить у небі на просторі,
А поруч дивно альт виводить,
Він за сопрано легко ходить.
Здається, що в якусь –то мить,
Він не дістане, не злетить.
Але таки дістав, зрівнявся,
І поруч до зірок дістався,
А потім тихо, оксамитно заспіває
І знову за сопрано пісню здоганяє.
От так і ходять парою по світу,
Чудові і прекрасні музи діти.
Та ні, не ходять – парою літають,
Душа з душею в небі розмовляють.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Зимовим сном глибоким…

~ Голова спілки поетів ~ Залишити коментар

Зимовим сном глибоким
Заснув старий наш сад.
Під небом синьооким
Застиг, як у строю солдат.
Але той сон не вічний,
Він тільки до весни.
Веселі бруньки – вічки
Заснули восени,
Та пройде холод лютий,
Сніги зійдуть за мить,
Ручай, морозом скутий,
З весною заговорить.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua